Давній обряд «Колодки» або ж «Колодія» відзначали напередодні Великого посту, в останній тиждень м’ясниці, в народі його ще називали «сиропусним». На відміну від України, на території Росії це свято називалось «Масляна». (В областях між Петербургом і Північним Уралом головною стравою були «блины» (млинці). У нас же, на козацькій Україні, головною стравою на Масляну є вареники з сиром та сметаною). Цей тиждень був останнім терміном, коли ще можна було справляти весілля… Отже, тих парубків, які не встигли оженитися, чекала «жорстока жіноча кара» - «Колодій».
читати даліНа Наддніпрянській Україні «Колодій» неспроста називали «бабським святом». Адже дійсно, свято «Колодія» було на правду жіноче, тож ніхто з чоловіків чи парубків протягом тижня не брався жінкам ні в чому перечити, а з покірністю вола брав жваву участь у всіх їх іграх та жартах. На думку більшості дослідників української старовини, «Колодій» занурений своїми коріннями у дохристиянські часи, аж до матріархату, у святкуваннях «Колодія» простежуються елементи глибинних вірувань давніх українців, головними дієвими особами в яких були наші панянки, цебто прекрасні українські жінки. Вареник є обрядова страва, пов`язана з культом місяця, а саме з плодючістю та продовженням роду. З місяцем, який символізував собою вареник, пов`язувались води, які відходили в жінки, коли вона народжувала, місячні жіночі цикли, та й саме жіноче лоно, на думку наших прадідів нагадує форму молодого місяця.
Ось як описує свято «Колодія», зрозумілими для росіян термінами, у далекому 1850 році, себто 161 рік тому, видатний український етнограф та громадський діяч Н. А. Маркевич в газеті «ПЕТЕРБУРЖСКИЕ ВЕДОМОСТИ»: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге, в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо».
Вареники в цю пору по селам та містечкам України варили щодня. Наші прадіди вважали, що на Масляну - «І турки вареники їдять!», то про нас, православних християн, і мови не може бути!
Україна дуже барвиста і колоритна, тож строкатість наших демократичних уявлень проявилась і в особливостях святкування «Колодія». В основній масі областей України цей обряд тривав протягом тижня. Кожен день святкування Колодія мав свої «іменні наклички». В понеділок «колодка народилася», у вівторок «хрестилася», середа - «похрестини», в четвер – «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу «оплакували». В неділю, останній день Масляної, молодь «волочить колодку»! Заздалегідь домовившись, збиралися в шинку – «щоб поколодкувати»; після цього, замовивши горілки, виголошували здравиці (тости) і вітали один одного. Все це носило жартівливий характер. Покараним дорослим чоловікам та жінкам за те, що не одружили у цьому році своїх дітей, прив’язували колодку до лівої ноги, а дівчатам та хлопцям на ліву руку або до пояса; й не дозволялось її знімати доти, доки той не відкупиться, тобто не поставить в шинку могорич. Жіноцтво робило складчину із принесеного сиру, вареників, масла, яєць і горілки. Кожному чоловіку чи парубку, хто на ту пору заходив до шинка, молодиці чіпляли колодку, заздалегідь заготовлену напередодні, за що він мав відкупитися, поставивши могорич медовухою чи горілкою. Співи, музики, танці тяглися аж до «третіх півнів». Почастувавшись, гурт співав: «Чому мені горілочки не пити, коли в мене хорошії діти…».
Хочемо запропонувати всім бажаючим відсвяткувати «Колодій» (Масляну) так же гамірно і весело, як це робили наші прабабусі, тобто у вигляді вечорниць, що під супровід троїстих музик та гурту жартівливих молодиць та дівок протягом тижня з 28 лютого по 6 березня 2011 року пройдуть в шинку «Коса над чаркою».
Програма заходу низки українських вечорниць з понеділка по суботу:
В понеділок: «Колодка народилася» (28 лютого 2011 року). Початок вечорниць о 19:30.
У вівторок: «Колодка хрестилася» (1 березня 2011 року). Початок вечорниць о 19:30.
В середу: «Похрестини» (2 березня 2011 року). Початок вечорниць о 19:30.
В четвер: «Колодка помирала» (3 березня 2011 року). Початок вечорниць о 19:30.
В п`ятницю: «Її хоронили» (4 березня 2011 року). Початок вечорниць о 19:30.
В суботу: «Колодку оплакували» (5 березня 2011 року). Початок вечорниць о 19:30.
Народні гуляння 5, 6 березня триватимуть з 10-00 до «третіх півнів».
Гурт дівчат, троїсті музики та козаки допоможуть Вам відчути колоритну атмосферу козацької Наддніпрянщини. Отож кожна неодружена дівчина чи парубок отримають на «Мамаєвій Слободі» колодку, яку їм прив’яжуть до лівої руки. «Власники» колодок будуть змушені «викуплятись» (затанцювати спільно з фольклорним колективом). Народні гуляння будуть проводитись на вигоні, поруч із «свинячим перелазом», що веде до шинку «Коса над чаркою». Також на ярмарковому майдані варитиметься в здоровезних казанах козацька каша «тетеря» та обов`язково — вареники з сиром. З тим, аби росіяни відчували себе в нас у гостях, як «у себе вдома», їм будуть пропонуватись млинці (блины) з різноманітною начинкою. Скуштувавши вареників чи млинців та запивши їх медовухою чи наливкою, охочі зможуть гайнути вулицями Мамаєвої Слободи на запряжених кіньми санях, покатати своїх дітей на «фургалці» (стародавній аналог сучасної каруселі), або ж поторгуватись із перекупками, придбавши собі традиційні українські сувеніри на ярмарковому майдані.
А ті, хто хоче по-панськи, цебто з усіма вигодами, відсвяткувати «Колодій», вже зараз можуть почати бронювати столики в шинку, або ж в приміщенні однієї з хат на Слободі.
Відділ замовлень: 093-872-48-77, 361-98-48.
Пошта: [email protected]
Давайте спільно відроджувати наші давні самобутні традиції!